У роботі досліджено можливості інтегрованих CAD/CAE‑систем у контексті параметричного моделювання та чисельного аналізу напружено‑деформованого стану деталей машинобудування. Розглянуто сучасний стан застосування методу скінченних елементів у середовищах SolidWorks Simulation та Autodesk Fusion. Проведено порівняльну оцінку точності та зручності роботи з різними програмними платформами в умовах навчального та виробничого процесу.

Проведено огляд і аналіз існуючих конструкцій дробарок зернистих матеріалів та їх робочих органів, наведено їх переваги й недоліки та встановлено вплив конструктивних особливостей на якісні показники процесу подрібнення. Отримані результати використано для обґрунтування конструкції робочих органів дробарки зернистих матеріалів з метою підвищення ефективності процесу подрібнення.

З урахуванням сучасних вимог до інтегрованого зеленого ланцюга постачань, зменшення шкідливого впливу виробничої та логістичної діяльності на навколишнє середовище слід враховувати на всіх етапах технологічного циклу розробки продукту та його просування через ланцюг поставок.

У статті здійснено узагальнений огляд концепції програмно визначених транспортних засобів (Software Defined Vehicles, SDV), що формується як ключовий напрям розвитку сучасної автомобільної промисловості. Розглянуто трансформацію традиційної електронної архітектури автомобіля, особливості централізованих обчислювальних платформ, інфраструктуру зв’язку та програмного забезпечення, а також роль програмних оновлень і хмарних сервісів у забезпеченні функціональності транспортних засобів. Проаналізовано рівні розвитку SDV, їх переваги та проблемні аспекти, пов’язані з кібербезпекою, стандартизацією та інженерною складністю. Визначено перспективи поширення SDV у контексті автономного водіння, мережевої взаємодії та цифрової мобільності.

Оглядова стаття присвячена інтеграції теплових процесів, гібридних силових установок і експлуатаційних розрахунків автомобіля як взаємопов’язаних елементів інженерної оцінки ефективності, надійності та вартості життєвого циклу. Показано, що гібридизація змінює баланс теплогенерації між ДВЗ, електричним приводом та тяговою батареєю і вимагає багатоконтурного теплового менеджменту з урахуванням ризику теплового розгону та деградації елементів під впливом температурних полів. Узагальнено сучасні архітектури HEV — серійну, паралельну, Power Split — і стратегії керування енергообміном, що мінімізують витрати палива та електроенергії за умов змішаних режимів руху. Окрему увагу приділено системам терморегулювання батареї: повітряним, рідинним, PCM, гібридним, а також застосуванню теплових насосів та інтегрованому використанню відпрацьованого тепла, що підвищує енергоефективність у холодному кліматі. Показано роль матеріалів і теплопровідних інтерфейсів у забезпеченні температурної однорідності модулів та безпеки. Виконано інженерну інтерпретацію експлуатаційних розрахунків: динаміки розгону, змішаного та рекуперативно-фрикційного гальмування, керованості та плавності руху з урахуванням масо-габаритного впливу батареї й розподілу крутних моментів. Техніко-економічний аналіз окреслює відмінності між типово декларованою та реальною паливною економічністю для PHEV і підкреслює важливість стандартів випробувань акумуляторних систем. Запропоновано узгоджену структуру інженерних розрахунків, яка поєднує теплотехніку, архітектуру силової установки та експлуатаційні показники як основу для подальших досліджень і практичного проєктування.

У роботі розглядаються можливості впровадження цифрових технологій у діяльність автотранспортного підприємства з метою підвищення його конкурентоздатності на ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень. Для досягнення цієї мети доцільним є впровадження комплексу сучасних цифрових рішень, які б позитивно впливали на підвищення ефективності виконання перевезень вантажів у міжнародному сполученні.

У статті досліджено процес постачання пального до мережі автозаправних станцій як багатокритеріальну задачу, що поєднує управління запасами, маршрутизацію перевезень і стохастичну оптимізацію. Запропоновано модельно‑предиктивний підхід на основі ковзного горизонту для планування поставок з урахуванням невизначеності попиту, м’яких часових вікон, багатопродуктовості та багатосекційних транспортних засобів. Проведено порівняння одностадійних, двостадійних і багатоетапних стратегій управління. Показано, що MPC із розширеним горизонтом і термінальною вартістю забезпечує найкращий баланс між логістичними витратами, надійністю постачання та дотриманням SLA.

Наведено результати геомеханічної інтерпретації задачі управління запасами про економічний розмір замовлення MOQ (Minimum Order Quantity) для організації циклу з доставки кріпильних матеріалів. Розроблено програмне забезпечення та проведено верифікацію підходу на основі моделювання впливу геомеханічних ризиків та вартості виконання замовлення на розмір партії доставки кріпильних матеріалів.

Здійснено кластерний аналіз діючих вугільних шахт України на основі параметрів експлуатації. Проаналізовано кількісні та якісні параметри експлуатації з метою визначення стратегічних кластерів. За допомогою методу ліктя і алгоритму k‑середніх встановлено, що для наявних конфігурацій технологічних, гірничо‑геологічних та економічних параметрів існує три кластери. Для кожного кластеру можна визначити оптимальну стратегію доробки промислових запасів. Перший кластер об’єднує підприємства зі значним потенціалом масштабування, тому оптимальна стратегія полягає у визначенні раціонального обсягу видобутку. Другий кластер налічує підприємства, які демонструють тенденцію до неконтрольованого згортання виробничих потужностей, тому доцільною є стратегія диверсифікації діяльності або техніко‑економічне обґрунтування закриття. Третій кластер включає підприємства з негативною динамікою видобутку, що зумовлено незадовільними техніко‑економічними показниками діяльності, тому необхідною є оптимізація параметрів експлуатації.

У роботі розглянуто експериментальне дослідження енергетичних та гідродинамічних характеристик струминно‑вихрового насоса (СВН) при роботі на одно‑ та двофазних робочих середовищах типу «газ – тверда фаза». Дослідження спрямовані на оцінку ефективності передачі енергії потоку та визначення впливу складу робочого середовища на продуктивність і коефіцієнт корисної дії насоса.

У роботі проаналізовано сучасні підходи до підвищення енергоефективності гідротехнічних споруд та мереж. Розглянуто застосування антифрикційних покриттів для зниження гідравлічних втрат у трубопроводах, методи обчислювальної гідродинаміки (CFD) для елімінації зон турбулентності та кавітації, впровадження насосних агрегатів із частотним регулюванням приводів (ЧРП). Досліджено перспективи рекуперації надлишкового тиску через мікро-ГЕС, заміну традиційних матеріалів на полімерні композити та геосинтетики, інтеграцію плавучих фотоелектричних станцій на водосховищах. Окрему увагу приділено технологіям цифрових двійників, мікро- та піко-гідроенергетиці, переходу інфраструктури на відновлювані джерела енергії та еко-інженерним рішенням.

У роботі досліджено можливості використання середовища NotebookLM як інструменту інтелектуальної підтримки освітнього процесу. Проаналізовано функціональні можливості платформи, особливості роботи з джерелами даних, механізми автоматизованого узагальнення інформації та генерації відповідей. Визначено переваги та обмеження використання NotebookLM у дистанційному навчанні. Обґрунтовано доцільність застосування даного середовища як допоміжного інструменту для підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

У роботі проведено теоретичне прогнозування пружних властивостей штучного кісткового замінника на основі біокомпозиту «колаген – гідроксиапатит» (ГАП). Моделювання здійснено в програмному середовищі Mathcad. Для розрахунку ефективного модуля пружності використано комплексну мікромеханічну модель. Оцінку верхньої та нижньої теоретичних меж жорсткості виконано за класичними моделями Фойгта і Ройсса. Основний розрахунок проведено за напівемпіричною моделлю Халпіна‑Цая, яка враховує об’ємну частку мінералу, а також морфологію наповнювача. Зниження жорсткості композиту за рахунок його відкритої макропористості враховано за допомогою рівняння Гібсона‑Ешбі. Встановлено, що розрахункові значення модуля пружності пористого біокомпозиту нелінійно зростають від значень менше 1 ГПа до майже 10 ГПа при максимальному наповненні, що відповідає механічним характеристикам губчастої та кортикальної кісткової тканини. Доведено, що запропонована архітектура матеріалу забезпечує достатню жорсткість для навантажених імплантатів та мінімізує ризик виникнення ефекту екранування напружень.

У роботі розглядається задача дослідження диверсифікації підприємства для відновлення високотехнологічного виробництва (авіаційна техніка, БПЛА, ракетобудування тощо) за рахунок релокації та зміни постачальників комплектуючих. Дослідження, яке проводиться, спрямоване на відновлення високотехнологічних підприємств у період особливого та поствоєнного стану країни.

Посилення безпеки населення в умовах воєнного стану вимагає комплексного підходу, що включає модернізацію укриттів, покращення систем оповіщення, навчання цивільних домедичній допомозі та алгоритмам дій під час обстрілів. Ключовими є своєчасна евакуація з небезпечних зон, забезпечення продовольчої та інформаційної безпеки, а також зміцнення інженерного захисту інфраструктури. У статті розглянуто проблемні питання підходу до управління захистом цивільного населення в умовах правового режиму воєнного стану. Визначено актуальність завдань органів державної влади та місцевого самоврядування щодо застосування комплексного та системного підходу до організації заходів із збереження життя та здоров’я громадян.

У статті наведено порівняльний аналіз точності тривимірного моделювання технічних деталей у програмних середовищах AutoCAD, Blender та 3Ds Max. Дослідження виконано з урахуванням різних підходів до формоутворення, а також особливостей використання інструментів вирівнювання та координатних прив’язок у CAD та DCC‑системах. Обґрунтовано вибір зазначених програмних продуктів як репрезентативних інструментів сучасної проєктної та інженерної діяльності, де AutoCAD розглядається як світовий стандарт технічного проєктування, а Blender і 3Ds Max — як провідні середовища тривимірного моделювання.

У статті висвітлено роль цифрових інструментів нового покоління (цифрових двійників та цифрових тіней) у трансформації підготовки сучасних інженерів згідно з вимогами Індустрії 5.0 та звіту Всесвітнього економічного форуму. Авторами розкрито практичні аспекти впровадження дуальної освіти в Криворізькому національному університеті. Через порівняльний аналіз успішності здобувачів ОПП «Збагачення корисних копалин» доведено, що поєднання академічної теорії з виробничою практикою на гірничо-збагачувальних комбінатах є ключовим фактором підвищення кваліфікації кадрів та їхнього втримання в трудовому секторі України під час війни.

У статті розглянуто теоретичні засади використання CAD‑технологій та автоматизації моделювання в підготовці майбутніх інженерів. Проаналізовано сучасні підходи до застосування систем комп’ютерного проєктування, зокрема їх роль у формуванні професійних компетентностей та графічної підготовки здобувачів освіти. Особливу увагу приділено питанням алгоритмізації, параметризації та автоматизації процесів моделювання як ключових чинників підвищення ефективності навчального процесу. Обґрунтовано доцільність інтеграції сучасних CAD‑систем у освітнє середовище закладів вищої освіти технічного спрямування.

У статті розглянуто психолого педагогічні особливості впливу 3D моделювання на розвиток креативності студентів технічних спеціальностей. Показано, що використання програм 3Ds Max, Blender і Photoshop у навчанні сприяє формуванню просторового мислення, дивергентних здібностей, творчої мотивації та практичних навичок візуалізації. Узагальнено двадцятирічний досвід кафедри конструювання, технічної естетики і дизайну, де дисципліни з цифрового моделювання успішно інтегровані в освітній процес і отримали позитивні відгуки студентів. Наголошено на актуальності впровадження штучного інтелекту як допоміжного інструмента в 3D моделюванні, проте підкреслено ризик зниження власної творчої активності студентів у разі надмірної залежності від алгоритмів.

У дослідженні розглядається впровадження моделі інвертованого класу в рамках змішаного навчання для технічних дисциплін у вищій освіті, з особливим акцентом на теоретичній механіці, опорі матеріалів, будівельній механіці та аналізі конструкцій. У дослідженні визначено специфічні для цих дисциплін особливості, зокрема теоретичну підготовку до занять, активне вирішення задач під час занять та використання цифрових інструментів для покращення розуміння матеріалу та залучення студентів. Особлива увага приділяється оптимізації навчальних ресурсів та організації навчального процесу з урахуванням сучасних технологій і платформ. Результати показують, що модель інвертованого класу може покращити результати навчання студентів, розвиває аналітичні навички та сприяє самостійному і колективному навчанню в інженерній освіті, а також підвищує мотивацію та активність студентів під час опанування складних технічних тем.

У роботі узагальнено та систематизовано досвід Криворізького національного університету щодо функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в умовах швидких технологічних змін. Досліджено організаційну модель взаємодії зі стейкголдерами, що базується на принципах соціального партнерства та ресурсного обміну. Особливу увагу приділено механізму «запит стейкголдера – протокольне рішення – оновлення робочої програми навчальної дисципліни», який дозволяє щорічно актуалізувати зміст навчання без очікування завершення повного акредитаційного циклу.

У статті розглянуто сучасні дидактичні підходи до викладання дисциплін транспортного спрямування в умовах стрімкої цифровізації автомобільної галузі. Особливу увагу приділено змінам, спричиненим поширенням гібридних та електричних транспортних засобів, які поєднують у собі складні електротехнічні, електронні та програмно-керовані системи. Проаналізовано роль компетентнісного, проєктно-орієнтованого, модульного та змішаного навчання у формуванні професійної готовності майбутніх інженерів.